3
3
Реальність. Минуле.
— «Чоловіка на шару захотіла!? А ні!» Він так і сказав, а ще говорить: «Хто скільки зубів достойний, то стільки й має.», я була пожалілася йому, що зуб болить.
Весна, тане сніг, блищать товсті, мокрі стовбури тополь. Розмовляють дві молоді жінки Кізонька і Ілентина.
— Сам навіть не вміє розписувати писачком яйця. Він у баночці розтопив віск, розвів повно чаду і смороду, замість того, щоб гріти писачок на свічці і гарячим писачком набирати з куска воску. Такий агресивний, злий, а ще «реріховець».
— Чому ти вирішила, що «реріховці» повинні бути добрими? Що значить «чоловіка на шару»?
— Те, що жінка, яка хоче з ним зустрітися, має його нагодувати, помити, випрати його одяг, спати положити, а тоді він подивиться, чи вона йому подобається.
— Ти хочеш з ним зустрічатися?
— Я? Ні! В нас на роботі є одна дуже мила жінка з дитиною, вона хотіла б.
— «На шару»?
— Ти не любиш чоловіків! Ти їх ненавидиш!
— ??? Я їх люблю! Я їх дуже люблю! Тільки при чому тут ваш «реріховець». Його звати Носатий?
— Носатий.
Віртуальність.
ВОНА ЙОГО пестить. Ніжно проводить рукою по грудях, злегка натискує. Де це відбувається? Можливо в грозових хмарах, можливо на простирадлі декорованому дрібними квітами, це не важливо. Ритмічно стикає пальцями його маленькі соски. А ВІН? Що робить ВІН? ВІН не пручається, дозволяє себе пестити.
Реальність.
Дзвінок телефону. Діна довго слухає, говорить пару слів, знову довго слухає. Нарешті, кладе трубку телефону.
— Розповісти про Вана?
— Ну. А потрібно? — Роджер відривається від гри на ноутбуку.
— Він їде у Львів з дівчиною, щоб втратити свою невинність.
— ?????!
Це зацікавило не тільки Роджера, а й Ілентину також.
— Розповідай! Йому зараз скільки років? 28? А їй?
— Їй 23 роки, вона бухгалтер, добре грає в шахи, майстер. Пропонувала йому шаховий турнір на роздягання, він запідозрив каверзу і відмовився. Їдуть на день її народження. Ван хотів взяти всі витрати на себе, зробити такий подарунок, але вона хоче платити за себе сама.
— То може нічого не буде? Його невинність може вціліти.
— Зупиняться у великому номері готелю з одним великим ліжком.
— Вона знає на що йде! Шахістка, прорахувала на десять ходів вперед. Він не тільки невинність втратить.
— А він віддасться? Не втече?
— Обіцяв зробити детальний фото звіт, особливо фото в ванній. Вибирав номер, щоб була ванна, а не душ. Він давно хоче втратить невинність. Номер коштує майже 100 євро.
— За такі гроші можна взяти шлюху, і з невинністю буде «вірняк»!
— Так?! Але можна чогось іншого набратися.
— То що? Будемо робити ставки?
— Як що він не втече, і вона візьме ініціативу в свої руки, є шанс невинність втратити.
— А чого йому тікати, і куди з одного ліжка? Він хоче невинність загубити, навіщо вона йому та невинність?
— Мало того, що він хоче, а раптом злякається і втече.
— На поїздку до Львова Ван має великі надії.
Реальність. Минуле.
— Це «Амазонки»! Знаєш, хто такі амазонки?
Дитина широко відкритими очима дивитися на картину. Виставочний зал, персональна виставка Амазонки. Графіка називається «Амазонки на Жовтій річці». Дівчинка була уклякла біля цієї роботи. Скільки ж їй тоді було років, ще не ходила до школи? Син Амазонки Мадре, десь на пів року молодший, чекає в стороні, коли Діна піде з ним гратися. Амазонка посилає йому «материнський привіт», замахавши кулаком і продовжує розповідати Діні.
— Це жінки, вони воювали! Були воїнами! Стріляли з луків! Щоб добре стріляти, вони відрізали собі ліву цицьку! А чоловіків вбивали! Їм не потрібні були чоловіки, тому їх вбивали, але деяких не зразу, як що хотіли від них мати дітей.
Мала Діна ще раз оглядає як над Жовтою рікою мчаться амазонки і йде гратися з Мадре. Він знайшов щось цікаве, дуже цікаве, це цілий підвал, в підвалі охоронець та старий рояль. На всяк випадок, охоронець вирішив наглядати за дітьми. І коли обговорення виставки за фуршетом, перервало виття сирени, стало зрозуміло, що досвіду наглядати за двома дітьми охоронець не мав, вони таки знайшли ще щось більш цікавіше.
Реальність.
— «Приховувала свої почуття як могла! Чоловіки не люблять, коли за дужо почуття.»
Вивчаю польську по скайпу, Навчає мене Барин, читаємо детективи Іоанни Хмелевської.
— Барин, що це значить? Як розуміти?
— Чоловіки не люблять, як що жінка має сильні почуття.
— Це правда?
— Так правда.
— Але чому?
— Та розумієш, з тими почуттями дужо мороки. Так є! Читаємо далі?
Читаємо далі черговий детектив Іоани Хмелевської.
Віртуальність.
Вітер! Свіжий вітер! В повітрі запах весни. Зображення однорога на шовковому покривалі, хитаються занавісочки, час від часу гримають віконниці.
ВІН і ВОНА тихо розмовляючи, бавлять один одного. То переплітають пальці руки, то торкаються щокою, грудьми, животом, переплітають ноги, цілуються.
Реальність.
— Ван не шкодує за поїздку до Львова, але схоже, що сексу в нього там не було.
— Ти звідки знаєш?
— Я говорила з ним по телефону. — Ілентина ділиться новинами з Діною і Роджером.
— Як ти могла! Ти дала йому зрозуміти, що тобі все відомо!
— Ні! Він подзвонив, вас не було, я тільки запитала про поїздку до Львова, а він сам про все розповів. Не вміє він з дівчатами. Говорить, що просто дружить з цією жінкою. І секс хотів з нею чисто подружньому. Я сказала, що не знаю, як інші жінки, а я з друзями сексом не займаюся.
— Друг є друг. Немає значення якої статі, — говорить Діна.
— Ван ще дружить з Едуардом, він може йому запропонувати секс по дружбі? Що можна з другом — чоловіком, те можна й з другом — жінкою.
Роджер сидів за ноутбуком, щось шукав по інтернету. Втручатися в розмову не став, вирішив цей діалог перечекати. Обізвався тільки коли жінки замовкли.
— Діна, подивися, думаю такий перекладач Ілентині підійде краще.
Подивилися. Ілентина листувалася з іноземцями на англійській мові, з цим була тільки невеличка проблема, англійської мови вона не знала. Як що на початку Роджер і Діна допомагали з перекладом, то більша активність Ілентини змусила їх шукати інші варіанти.
— Подивися, цим тлумачем найпростіше користуватися.
— Це все-таки для мене складно.
— Учись! Ні я, ні Роджер, любовні листи за тебе писати не будемо.
Реальність. Недалеке минуле.
На сайті знайомств чоловіки шукали жінок років на двадцять молодших себе. Мені не цікаво спілкуватися з такими старими. Шукала знайомства з ровесниками, або майже з ровесниками. Я стала листуватися з Діком з Кіпру. Можливо він також використовував перекладача, чи знав англійську мову, не знаю, ми листувалися на англійській. Це захопило мене, прочитала про Кіпр. Інша культура, інші звичаї. Перекладач зі мною «сперечався», думаю, що я не завжди писала те, що хотіла, і посилала те, що виходило. Самій цікаво, що насправді я писала. Деякі моменти в його листах насторожували, але можливо, це так перекладач трактував. Що саме Дік шукав на сайті знайомств?
— «Жінку. яка дійсно хоче любить і бути любимою, з любою сексуальною орієнтацією і бажаннями. На довгострокові стосунки і щасливе життя зі мною. Вона повинна бути доброю, люблячою і ласкавою, і жити на Кіпрі. Жінки з інших країн, які зацікавлені у відношеннях повинні переселитися на Кіпр.»
Це текст з його анкети. Що шукала на тому сайті я? Я хотіла знайти друга по листуванню, листуватися з іноземцем, а ще, можливо, хотіла велику безмежну любов.
Реальність. Минуле.
В класі за столом сидить красива дівчинка і заховавши обличчя в лікоть руки плаче. Кучеряве волосся розсипалося по столі, їй років 15. Учні принишкли, вони молодші від неї, не однокласники, вона зайшла в цей клас поплакати. Ілентина сідає навпроти неї.
— Що сталося? Хочеш плакати, плач, але розкажи.
— Я бачила як він з нею зустрівся! Я сама провела її на цю зустріч. Стояла здалека і дивилася, як вони зустрілися.
Ілентина втішає, слухає, і потроху починає розуміти що сталося. Дівчинка закохалася, це її перша любов. Зустрічалася з ним і була щаслива. А ще, має ліпшу подругу. Багато розповідала йому про свою подругу, а подрузі про нього, говорила про те, що близьке їй. І він наслухавшись, яка хороша в неї подруга, вирішив зустрічатись з подругою, йому здалося, що подругу розуміє більше, що вона близька йому. Скільки раз Ілентина сама «наступала на такі ж граблі»! Не один раз робила таку ж помилку, поки до неї дійшло, що чоловікам не можна розповідати про подруг, тільки про себе. Не потрібно робити рекламу подрузі перед своїм кавалером. Дівчинка продовжувала крізь сльози.
— Не вірила подрузі, вірила йому, була переконана, що так не може бути. Хотіла побачити на власні очі. І побачила.
— Ти любиш свою подругу, і переконала його, що вона достойна любові. Йому здалося, що він все про неї знає, що розуміє її, чоловіки бояться незрозумілого.
— Але мені нічого не сказав! Ніби все добре, все, як завжди!
— Бо ти йому також подобаєшся.
Ще трохи плаче, потім витирає сльози.
— Я піду на скульптуру.
— Іди.
Ілентина продовжує урок з молодшими учнями. Через якийсь час заходить скульптор.
— Вона плаче! Треба щось робить!
— Хай плаче. Нічого не можна зробити і не потрібно, хай поплаче, повинна виплакатися.
Віртуальність.
Величезний місяць. В місячному світлі фантастичний ліс. ВІН і ВОНА сидять на стовбурі дерева, розмовляють.
— І знаєш, що сказали мені, коли я розповіла, що не можу зрозуміти чоловіків.
— Що?
— Що я ніколи їх не зрозумію, що мені не дано їх зрозуміти, бо я не маю того органа, яким чоловіки думають!
— Бо таки не маєш. Ти іншим укомплектована.
— Нагадує анекдот, той, де приходить чоловік до лікаря, дістає свій член і говорить: «Ріж!»
Лікар йому: «Навіщо різати, такий красивий, великий член?»
Тоді чоловік відповідає: «Ріж! На нас двох крові не вистачає, як він встає, я падаю!»
Я думаю, що в чоловіків таки крові не вистачає. Не так, щоб аж падати, але щоб думати, в той час як член піднявся, точно не вистачає, до голови кров не поступає, не думають!
Він бере її руку в свою, і кладе на себе так, щоб відчувала його збудження.
— Хіба я можу зараз думати? Можу звичайно. Але тільки одним органом і про одне! Про пестощі!
— Пестощі в місячному світлі?
Реальність. Недалеке минуле.
Велика любов? Кожна жінка хоче любов. Дік з Кіпру, називав мене своїм другом і писав дуже милі листи з безліччю поцілунків. Правда він не писав прямим текстом, що кохає мене, але робив такі натяки. Я мала здогадатися, що має до мене велике почуття, але не сміливий, не може так відразу написати про своє кохання. Запрошував на Кіпр, і мріяв одного щасливого дня зустрітися.
— Моя солодка Ілентина, я повинен послати вам деякі фото, але ще повинен запитати у вас що-небудь і прошу не сердитися. Ви хочете також фото мене без одягу? Якщо ви хочете скажіть мені і ви напишете з мене живопис, гарну картину. Ваш гарячий романтичний друг Дік.
???? Без одягу??? От такої!!! Сказати, що я була здивована, це нічого не сказати, я була шокована.
— Ні! Прошу, фото тільки в одязі! Я здивована.
— А чому ти здивована? Ти є художник, малювала багато голих чоловіків. Бачиш, що чекає тебе, коли приїдеш на Кіпр!
На фото вигідно освітлений, крупним планом член в збудженому стані.
Віртуальність.
Літо. По густій траві біля лісу повільною ходою йде біла одноріг, під копитами спілі ягоди суниці розлітаються як краплі крові.
На пагорбі стоїть ВОНА, дивиться. Одноріг дивиться на неї, не зупинилася, не стишила ходи, тільки заіржала і пішла далі. ВІН не прийшов сьогодні. Чому? Сумно дивилася вслід однорогові.
Реальність. Недалеке минуле.
— Діна, допоможи мені, не можу відкрити фото на комп’ютері.
— Вчись. Це робиться ось так.
— Тільки ти обережно, тут може бути різне. Ой! Пізно…
З семи фотографій Діна відкриває одну, саме ту, яку відкривати не варто було.
— Фу!!! Що це таке?
На фото член Діка в піднесеному стані.
— Ну, чоловік хоче похвалитися, що ще встає.
— Оцим? Хвалитися?
— Що має, тим і хвалиться. А ти з чим порівнюєш? З фільмами? Там часто муляжі. Зі своїм чоловіком? Не всім так повезло.
От і вся романтична любов. Діна Ілентині допомагає освоїти програму на комп’ютері. Засмучена, що відкрила не те фото, і це з першого разу. Жаліється що завжди в неї так. В брата з першого кліка наткнулася на порно, в однокурсника на еротичні фото, в дядька на «Плейбой», а тут у неї, також знайшла, що відкрити. І чому так?
Реальність. Недалеке минуле.
— Моя солодка друг Ілентина! Ви — жінка, яка знає надто багато, ви знаєте багато людей, ви відтягуєте картини чоловіків багато, чому ви перелякані від мого голого фото? Так, коли ви прибуваєте сюди в Кіпр, щоб знати, що ви повинні зустріти тут. Ваш кращий друг, гарячі поцілунки, Дік.
Я не перестала йому писати. «Вовка бояться, в ліс не ходить.» Тим більше, чого мені лякатися «члена», який десь далеко на Кіпрі, куди я не збираюся їхати взагалі. Мабуть Таленка права, мені цікаво писати, а їй цікаво слухати про моє листування. Пробую записувати події і розуміння подій. Незадоволена. Не вистачає чоловічого погляду на цей предмет. Відчуваю, чоловіча точка зору інша, не даремно Арій не витримує наших з Таленкою розмов. Мені потрібний співавтор чоловічої статі. Так вирішила.