1
1
Реальність.
— Я розповім вам притчу, — сказав Арій.
— Я не знаю чия вона, не запам’ятав, але мені сподобалася. Так от: «В одному селі жителі зібралися і вирішили послати молодого односельчанина, щоб він знайшов Правду, побачив, як вона виглядає і потім розповів їм. Вона напевно дуже красива, думали вони, бо немає нічого краще ніж Правда. Пішов він, ходив довго і зустрів красиву жінку.
— Ти мабуть і є Правда? — запитав у неї.
— Ні. Я — Брехня, — відповіла.
Далеко зайшов, багато бачив гарних жінок, але серед них не було Правди. То Брехня, то Напівбрехня, то Кривда. І нарешті хтось сказав йому, що отам за селом в халупі живе Правда, але вона дуже страшна. Пішов він туди, бо мусив бачити Правду. Дивиться, а там така страшна жінка.
— Ти Правда? — запитує.
— Так, я Правда.
— Але ж ти така страшна.
— Знаю! — відповідає — Я дуже страшна, це правда.
— А що ж я людям скажу, вони думали, що ти красива.
— А ти їм збреши!
Віртуальність.
Велике золоте сонце заходить в море. Берег, на виступі скелі двоє, ВІН і ВОНА. Хвилі перемивають пісок. Трохи далі від берега пасеться табун однорогів.
Голос за кадром:
— І де вони займуться сексом? На нагрітому сонцем камені? На пляжі на мокрім піску? У воді?
На кам’яних брилах вже нікого немає, немає на пляжі, немає на березі, немає у морі, але над морем в польоті освітлені останніми сонячними променями вони кохаються.
Реальність. Минуле.
Літо. Велика спека. Людна міська вулиця, старі будівлі, пам’ятники архітектури, вимощена великими каменями бруківка. Троє чоловіків сидять на узбіччі на бордюрі і п’ють пиво (тоді ще можна було пити пиво на вулиці). Дві жінки стоять поряд, розмовляють між собою і з чоловіками. Ілентина говорить:
— Таленка, я маю тобі щось сказати. — Відходять. — Твоєї сестри кавалер, сидить на землі в шортах, він без трусів і все його, «хазяйство», що має в шортах, видно через штанину. Попередь його, хай так не сідає, багато людей бачать, що в нього там.
Таленка йде на те місце де раніше стояла Ілентина, дивиться, повертається до неї.
— Так все дуже добре видно. Але я не можу про це сказати йому, я попрошу зробити це свого чоловіка. — Відкликає чоловіка, шепоче йому. Чоловік йде на те ж місце, дивиться, потім повертається до жінок.
— Так він без трусів, все "хазяйство» видно. Але ж є на що подивитись! То не соромно показати! Якщо я скажу йому, що видно, він буде почувати себе ніяково. Як бути?
Поки вони думають. Двоє чоловіків, що ще сидять, захоплюються розмовою, повертаються, один до одного обличчям. На шортах робиться складка і закриває видовище.
Віртуальність.
Над містом вітер розгортає грозові хмари. На хмарах в світлі блискавок видно як ВОНА обнімає ЙОГО. Краплі вологи на шкірі виблискують при кожному спалаху. Переплітаються руки, ноги.
— Які пестощі ти любиш?
— Я соромлюся сказати.
— Говори, не соромся.
Розвівається наелектризоване волосся. Сильна чоловіча рука обіймає жіночі плечі. Сріблясті хмари окутують їх.
Реальність.
— Новий рік Ріна зустрічатиме в Європі.
— Це добре?
— Не знаю. — Таленка замислилася. — Може й добре. Вона листувалася по інтернету з одним чоловіком і поїхала зустрітися з ним, щоб побачити один одного.
Таленка заховала мобільний телефон до кишені, одягла на руки рукавиці, підійшла ближче до Ілентини. Під ногами скрипить сніг, з гори на пластикових тарілках з’їжджають діти.
— Ріна освоїла комп’ютер?
— Ні. Дочка прописала її на сайт знайомств, вона вже не живе зі своїм колишнім чоловіком, і діти підтримують її.
В Таленки знову дзвонить телефон, вона дістає його, відходить. Поки Таленка говорить по телефону, до Ілентини підходить Арій.
— Не вірю я в знайомства по інтернету.
— Чому? Яка різниця де познайомитися? Чи чоловікам обов’язково потрібно полапати жінку? — Арій закурює цигарку, відганяє рукою дим, переходить, стає від Ілентини з другого боку, щоб дим не заважав. — Чоловікам потрібно жінку бачити, а то і написати можна, що завгодно, і фото виставити не своє.
Повертається Таленка.
— Це знову Ріна дзвонила.
— Як що вона так часто дзвонить, значить їй там не подобається.
— Він хоче сексу. І говорити вони не дуже можуть, язиковий бар’єр заважає.
Знову дзвінок. Таленка навіть не встигла одягнути рукавицю, дмухає на пальці, щоб зігріти, бере мобілку. Арій проводить її поглядом, говорить до Ілентини:
— Хіба Ріна не знала, коли їхала, що він захоче сексу? Їй що, шкода ноги розставити?
Ілентина сердиться, дуже дратує таке ставлення до жінок.
— Вона йому не дала!? Це що, цукерка? Їй шкода розставить! А тобі? От тут Ханя давно тебе хоче. Що, тобі шкода вставить? Так, Ханя трошки страшнувата, той що? Легко полюбить молоду і красиву, любий дурень це може, а спробуй полюбити не молоду і страшну! Ріна не дала комусь, там! А ти дай Хані, тут!
— Ні! Ні! Ні! О ні! Ти що? Таке скажеш! Не дай Боже!
Підходить Таленка, Арій відходить ображений.
— Що нового?
— Він не подобається їй, він старий, на фото виглядав краще. Перший чоловік Ріни був молодший від неї років на 15. Вона звикла до молодих.
— За її подорож хто платив?
— Вона сама за себе платила. Взяла туристичну путівку на три дні. Не хотіла, щоб секс був обов’язковим, а так, як що їй захочеться. Не виключала таку можливість. Не захотілося.
Дзвінок телефону…
Віртуальність.
Хвилі, скелі пісок. ВІН тримає її руки в своїй руці. Вітер доносить запах диму, схоже, що хтось десь робить шашлики.
— Шум моря схожий на музику. — ВОНА вивільняє одну руку, дістає копійки, тримає їх на долоні. — А тобі? Шум моря до чого подібний?
ВІН дивиться, що вона робить, не втручається.
— До чого подібний шум моря? Ні до чого не подібний, до шуму моря. Він в душі моїй гра! — Сміється, обнімає. — А гроші навіщо?
— Щоб ще сюди повернутися.
Затиснула монети в долоні і кинула в море.
Реальність.
— Я також прописалася на сайт знайомств, — Ілентина розповідає Таленці.
— І як?
— Поки що не знаю. Там все на англійській, а я знаю слів десять, не більше. Що розповіла Ріна про поїздку?
— Нічого нового, ходить на курси вивчає англійську.
Теленка і Ілентина п’ють каву з автомату. Дивляться як Вітя темпераментно, активно жестикулюючи розповідає Нелі і Валі політичні новини. В Україні назрівають чергові позачергові вибори, і чергова економічна криза.
— А що за сайт, на який ти записалася?
— Та щось ніби «Російські наречені». Жінки з країн СНГ знайомляться з іноземцями.
— І що ті іноземці шукають?
— Перекладач мені перекладає, шукають жінку для підлоги.
— ??? Це як?
— Дуже просто, на англійські секс, на російські пол, українською буде підлога! А ще, там є дуже багато цікавого.
— Наприклад?
— Там є пункт, «що найбільше збуджує», і знаєш, що пишуть чоловіки?
— ?
— Запах, взуття, носки. Я як уявила собі це одночасно!
Сміються. Підійшов Арій зацікавлений причиною сміху.
З театру вийшли актори, стоять біля входу, курять. В них сьогодні репетиція.
— Я була зробила фото. Тільки ноги, рваний носок, стоптані китайські капці, брудна підлога, зробила це дуже еротично. Хочете, то майте! Але цензура не пропустила. Несправедливо, там де майже голі жінки, всі цицьки і попи видно, пропускають, а мої ноги, так ні!
Арія не зацікавила їхня розмова, відходить до акторів.
— Еротично, чи вульгарно?
— Трохи вульгарно, але я була дуже розізлилася. Вибирають жінку, як ляльку в сексшопі, і довжину свого члена вказують.
— Хочеш, я запитаю адресу сайту де Ріна прописана, там ніби нормально?
— Запитай.
— Завтра скажу тобі по телефону.
Віртуальність.
ВОНА йде по самому краю берега, по мокрому піску і, коли накочує хвиля, зупиняється, чекає поки вода зійде. ВІН стоїть на схилі, далі від води. В траві лежить його наплічник. Підходить біла одноріг. ВІН тріпає її за шию, за гриву, одноріг струшує шкірою. Тоді ВІН дістає з наплічника яблуко, підносить до білих губ, притримує поки кусає, чекає, дивиться, як обережно м’які губи торкаються його долоні.
ВОНА махає йому рукою, у відповідь ВІН сміється, віддає залишок яблука однорогу і махає також. Тоді ВОНА йде до нього по камінцях, напружено і обережно, не звикла ходити босоніж. Підходить, гладить шию однорога, так само, як перед тим робив це ВІН, показує йому камінці.
— Це бурштин?
— Не знаю.
— Мабуть бурштин, вони легкі і такі красиві. Ти не знаєш, на цьому березі бурштин буває?
Голос за кадром:
— Тут, на цьому березі, може бути все! Не тільки бурштин.